Президенту України В. А. Ющенко
Голові Верховної Ради України А. П. Яценюку
Прем'єр-міністру України Ю. В. Тимошенко
Головам фракцій Верховної Ради України:
Фракції Партії регіонів В. Ф. Януковичу
Фракції «Блок Юлії Тимошенко» І. Г. Кириленко
Фракції «Наша Україна — Народна самооборона» В. А. Кириленко
Фракції Комуністичної партії України П. М. Симоненко
Фракції «Блок Литвина» В. М. Литвину
Голові комітету Верховної Ради України з питань освіти та науки В. І. Полохало
Шановні представники влади України!
До вас звертаються науковці та співробітники Національної академії наук України, свідомі того, що захист вітчизняної науки не тільки наша життєва потреба, але і наш громадянський обов'язок, оскільки руйнування науки, що відбувається, загрожує Україні не тільки втратою статусу цивілізованої держави, але й втратою незалежності і суверенітету. Вам добре відомо, що наука — це нові матеріали, нові технології, нове устаткування, новітні засоби інформації і таке інше.
Ще донині наукові досягнення України визнаються світовою науковою спільнотою серед найвищих. Наприклад, створення полімерних матеріалів, стійких до біокорозії в умовах космосу; автоматизована система неруйнівного контролю конструкцій аерокосмічної техніки; комплекс апаратури для ранньої діагностики онкологічних захворювань; забезпечення надійності і безпечної експлуатації конструкцій; розвиток глобальних навігаційних супутникових систем, розробка унікальних матеріалів для ядерної енергетики та багато інших наукових доробок, ціна яких на світових ринках складає мільярди доларів. Навіть в тяжкі голодні часи академії вдалося зберегти науковий потенціал і наукові напрямки.
Проте в державі досі залишається низьким престиж наукової праці та соціальний захист науковців. Не виконуються норми закону «Про наукову і науково-технічну діяльність», який передбачає фінансування науки не менше 1,7% ВВП і встановлення відповідного рівня зарплати працівників НАНУ. Не виконується також постанова Верховної Ради від 15 травня 1999 року, ініціатором якої була Ю. В. Тимошенко, і якою передбачено мінімально допустиме фінансування науки на рівні 1,35% ВВП. Як стверджували на той час академіки В. Немошкаленко, В. І. Трефілов та ін., і з ними погоджувалась Ю. Тимошенко, що це мінімальний рівень фінансування науки, який зможе призупинити подальший занепад науки, бо дасть можливість, окрім оплати праці, хоча б частково відновити матеріально-технічну базу науки. Зараз цей рівень відповідає — 0,45% ВВП.
Низький престиж наукової праці та соціального захисту науковців негативно позначається на поповненні науки талановитою молоддю, а також викликає перехід висококваліфікованих кадрів у інші сфери діяльності або взагалі виїзд науковців за кордон, у ті країни, де підтримують і цінують науку та інтелект. Ганебно, що заробітна плата доктора наук зараз нижча за середню заробітну плату по місту Києву. Заробітна плата висококваліфікованих робітників НАНУ, що мають дві і більше професій і руками яких робиться українська наука, лише на декілька гривень перевищує мінімальну заробітну плату по країні та в декілька разів нижче заробітної плати робітників державних підприємств.
Нові керівники держави мають зрозуміти, що наука — це розум і інтелект нації, країна без науки — колонія з дешевою некваліфікованою робочою силою і кустарним виробництвом.
Працівники вищої державної наукової організації України — Національної академії наук України звертаються до представників влади з вимогою не на словах (як зараз є модним), а на ділі продемонструвати підтримку науково-технічної сфери, розуміння того, що у наш час використання наукових знань є головним ресурсом економічного зростання.
На зустрічі прем'єр-міністра України з представниками профспілок працівників бюджетної сфери 21 квітня 2008 р. Ю. В. Тимошенко зобов'язала:
— МОН, Мінфін, Мінекономіки, Мін'юст, НАН України забезпечити першочерговий розгляд проекту урядового рішення з питання підвищення престижності наукової праці, державної підтримки та заохочення талановитої молоді до наукових досліджень та внести пропозиції щодо законодавчого врегулювання цих питань.
— Мінфін, Мінпраці, Мінекономіки, Мін'юст, Пенсійний фонд під час доопрацювання проектів Концепції подальшого проведення пенсійної реформи визначити принципи та порядок підвищення рівня матеріального забезпечення у разі виходу на пенсію осіб, трудова діяльність яких пов'язана з виконанням функцій держави, підтримкою її соціально-економічного, науково-технічного та культурного потенціалу.
При внесенні доповнень в бюджет 2008 р. та при підготовці бюджету на 2009 р., з огляду на викладене, вимагаємо звернути увагу на вирішення наступних питань:
1. Забезпечити безумовне виконання Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», який на сьогодні не виконується, а саме:
— забезпечити підвищення фінансування науки в 4 рази з відповідним підвищенням заробітної плати за рахунок виконання Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», тобто підвищити заробітну плату працівникам НАНУ вже в 2008 р. в 3 рази з подальшим підвищенням в кожному році ще на 20—30%. Це, можливо, і необхідно для нашої держави, враховуючи мізерну кількість вчених, які лишились в Україні, і саме це найбільш суттєво сприятиме престижності наукової праці та заохоченню талановитої молоді до наукових досліджень для збереження інтелекту нації — наукових співробітників, кількість яких катастрофічно зменшується.
2. Для підвищення матеріального забезпечення наукових співробітників при виході на пенсію:
а) розробити та прийняти закон про перерахунок наукових пенсій непрацюючим науковим пенсіонерам пропорційно до підвищення розміру заробітної праці працюючим науковим співробітникам (аналогічно до статті 31 п.1 для державних службовців). Це вкрай необхідно, бо рівень наукових пенсій, одержаних, наприклад, в 2001 р., знизився за рахунок інфляційних процесів до рівня прожиткового мінімуму, а тому наукові пенсії уже втратили свою престижність.
б) забезпечити виконання Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» в частині врахування в заробіток вчених (при оформленні наукових пенсій) роботу за науковим сумісництвом хоча б на одному місці на кожному етапі трудової діяльності. Відміна цього положення в 2007 р. є не тільки порушенням Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1316- ІY в юридичному плані, але й порушенням Конституції про недопустимість прийняття змін до законів, які погіршують умови життя, і в першу чергу пенсіонерів, які внесли вагомий вклад в розвиток інтелекту нації.
Крім того, необхідно відмітити, що нині у зв'язку з інфляцією і підвищенням в 2 — 3 рази цін на продукти, наукові пенсії вже втратили те значення, яке вони мали для підтримки життєвого статусу вчених — пенсіонерів, бо знаходяться в деяких випадках на рівні прожиткового мінімуму. Тому вважаємо вкрай ганебним подальше знецінення наукових пенсій таким чином.
в) передбачити зміни в Законі України «Про наукову і науково-технічну діяльність» про виключення дискримінаційного пункту відносно необхідності звільнення і переходу на контракт наукових пенсіонерів, які досягли пенсійного віку, для можливості отримання наукових пенсій. Це ми розглядаємо як порушення прав людини і як бажання позбутися висококваліфікованих вчених з великим досвідом та нанести непоправної шкоди державі;
Cпівробітники Національної академії наук закликають вcі владні структури, різні політичні сили проявити справді державне мислення та далекоглядність і надати всебічну підтримку вітчизняній нayці — головному чиннику не лише науково-технічного прогресу, але і важливому елементу національної незалежності і безпеки України.
Звернення обговорено президіумами РК та ЦК профспілки НАН України ( 11.06.08 р.), а також учасниками виїзного семінару керівного профспілкового активу НАН України (9 — 14 червня 2008 р.).
Ми закликаємо всіх науковців України відстояти престиж вищої освіти і науки в Україні акціями протесту в вересні — грудні 2008 р. в разі, якщо Президент України та Верховна Рада будуть не в змозі вплинути на Кабінет Міністрів щодо виконання закону «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Член Центрального комітету профспілки НАНУ, голова ПК ІПМ НАН України канд. ф.-м. наук ЩУР Д. В.
Член Регіонального комітету профспілки НАНУ, голова ПК ФТІМС НАН України докт. техн. наук ВЕРХОВЛЮК А. М.
Член Центрального комітету профспілки НАНУ, член ПК ІПМ НАН України канд. техн. наук КУЗНЕЦОВА Т. Л.
Член Київського міського комітету профспілки НАНУ, член ПК ІПМ НАН України БІЛИК І. І.
Член Київського міського комітету профспілки НАНУ, член ПК ІПМ НАН України МОРОЗ Д. Д.
Член Київського міського комітету профспілки НАНУ, член ПК ІПМ НАНУ, канд. техн. наук РОГОДЗИНСЬКА А. А.
Член ПК ІПМ НАНУ: доктор техн. наук МАСЛЮК В. А.
Член ПК ІПМ НАНУ, д. ф.-м. наук ЗАГІНАЙЧЕНКО С. Ю.
Член ПК ІПМ НАНУ, канд. техн. наук КУРОЧКІН В. Д.
Член ПК ІПМ НАНУ, канд. техн. наук НОВІКОВА В. І.
Член ПК ІПМ НАНУ, мол. наук. співр. РОЖЕНКО Н. Н.
ВКР БЕГЕНЬОВ В. О. та ін.
