Рассылка партийными и не только функционерами информсообщений по электронным адресам, владельцы которых согласия на такую услугу не давали, ни для кого не новость. Подобную технологию поголовно используют пресс-службы практически всех партий. И что же они имеют на выходе?
Дареному коню в зубы не смотрят?
В большинстве случаев такого рода сообщения сразу удаляешь из почтового ящика. Но иногда, в порядке какого-то интуитивного порыва, все же открываешь письмо. Вот такой «избранной» рассылкой оказалось обращение к СМИ руководителя секретариата Крымской республиканской организации Народной партии Сергея Горбунова: «Здравствуйте. Направляем Вам стенограмму выступления руководителя фракции Блока Литвина в Верховной Раде Украины на пленарном заседании». Поскольку Владимир Литвин лично мной в последнее время не был замечен в ярких высказываниях на злобу дня, то, естественно, возникла потребность подробнее узнать о том, что же он такое существенное сказал.
Речь шла о выступлении Владимира Михайловича 8 апреля. Рассылка с речью лидера Народной партии была осуществлена его крымскими соратниками 10 апреля. К этому времени стенограмму можно было прочитать и на сайте ВР.
Не знаю, что сподвигло на сравнение разосланного текста с текстом официальной стенограммы, но это случилось.
В результате оказалось, что на сайте ВР зафиксировано 695 слов, слетевших с уст Владимира Литвина, а по почте мной был получен документ, в котором «стенограмма» почему-то выросла до 961 слова. Где делись или откуда взялись 266 слов?
Может, в региональные отделения Народной партии была разослана не стенограмма выступления Владимира Литвина, а предварительно подготовленный текст его речи? Но если это так, то первоначальный вариант выступления не имеет права на выход в свет. Тем более — в качестве стенограммы, которую сопроводила аннотация крымских сторонников Литвина: «Виступ керівника фракції «Блок Литвина» у Верховній Раді України Володимира Литвина на пленарному засіданні Верховної Ради України».
Так что же сказал с трибуны ВР Владимир Литвин, и что было направлено в СМИ как озвученное им же? Приведем всего несколько выдержек из двух текстов.
«Вузьке коло революціонерів...»
Официальная стенограмма: «Шановні колеги, дивлячись на те, що відбувається в сесійній залі, на те протистояння, яке наростає, мимоволі згадуєш відомі слова: вузьке коло революціонерів, страшенно далекі вони від народу. Це можна сказати, на превеликий жаль, про нас».
Разосланная «стенограмма»: «Дивлячись на процеси, що відбуваються у нашому політичному середовищі, у тому числі й у Верховній Раді, мимоволі згадуєш слова мало цитованого тепер, а раніше обов'язкового класика (із статті В. І. Леніна «Пам'яті Герцена») і припасовуєш їх до українських реалій: «Вузьке коло цих революціонерів. Страшенно далекі вони від народу». Правда, на цьому треба ставити крапку, бо далі йдеться про те, що «їх справа не пропала». Точніше не скажеш!»
Пожалуй, на вопрос о том, почему с трибуны не прозвучало имя великого тезки Владимира Михайловича, сможет ответить лишь он сам.
«Виключно своїх...»
Официальная стенограмма: «Усе більш очевидним є той факт, що головна загроза безпеці і незалежності України — українська влада. Неадекватна, некомпетентна, невідповідальна і наскрізь корумпована, влада, яка обернена виключно на себе, живе виключно собою і несамовито бореться за повноваження, народну власність, абсолютно не переймається інтересами держави та пересічних людей».
Разосланная «стенограмма»: «Усе більше очевидним є той факт, що головну загрозу Україні складає українська влада. Неадекватна, некомпетентна, невідповідальна, неморальна і наскрізь корумпована. Влада, яка обернена виключно на себе, живе виключно собою та несамовито бореться за повноваження, за те, щоб розставити скрізь, де можна, виключно своїх, і за власність, яка ще залишилася на балансі держави. Влада, яка абсолютно не переймається інтересами держави та своїх пересічних громадян».
Видимо, немалый опыт работы Владимира Литвина заставил вычеркнуть выделенные выше полужирным шрифтом слова.
«Несамовиті прагнення декого з влади ощасливити народ...»
Официальная стенограмма: «Я вчора за вашим дорученням, Верховної Ради, як і всі ви, приймав людей. 47 людей було на прийомі. Прийшли чорнобильці, які вимагають повернення їх пільг. А запитую: хто проголосував за цей закон? Критикували попередній уряд, які зупинили 45 соціальних законів, а зараз зупинили 102 соціальних законів ціною 105 мільярдів. І ми говоримо, що ми хочемо працювати на результат».
Разосланная «стенограмма»: Раджу тим, хто голосував за держбюджет-2008 і яким зупинено дію 102 соціальних законів ціною 105 млрд. гривень, для початку поспілкуватися з людьми у приймальні парламенту. Вчора (7 квітня 2008 року) я прийняв там 47 відвідувачів. Що сказати чорнобильцям, яких позбавили останнього, що сказати ветеранам, вченим і практично усім категоріям громадян, яких цинічно і виклично ошукали — забрали мізерні соціальні пільги і надбавки.
Забрали приховано, в єзуїтський спосіб. Водночас зміни до держбюджету, як того вимагає закон, Кабінет міністрів демонстративно не подає до Верховної Ради. І обставляє це своїми умовами: спочатку прийміть програму діяльності Уряду, а тоді ми подумаємо. І це державна політика, і це державний підхід. Звісно домінуючий вплив на такий підхід справляє президентська кампанія. Неофіційно вона набирає усе більших обертів. А, отже, будь-які дії орієнтовані на короткий результат і далекі від державних інтересів та потреб.
А, отже, будь-які розмови про український прорив обертаються конвульсіями. Конвульсії — прикметна риса нашого державного розвитку. Можливо тим, хто приміряється до президентської булави, треба взяти зобов'язання перед народом про неучасть у виборах або відтермінувати їх. Інакше життя не буде. Будемо продовжувати скніти і скиглити. Пріоритети людей, їх відчуття мають стати пріоритетами влади, а відтак — країни. І жодним чином не навпаки. Треба рішуче відкинути несамовиті прагнення декого з влади ощасливити народ».
Как видим, в выступлении с трибуны ВР лидера Народной партии нет «запланированных» выпадов в адрес президента с Кабмином. Связано ли это с, возможно, просочившейся информацией о том, что: «Тимчасово, до вирішення в установленому порядку питання про призначення Ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, покласти виконання обов'язків Ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка на ЛИТВИНА Володимира Михайловича»? Как знать...
«Відкрито (прилюдно)»
Официальная стенограмма: «Висновок, шановні колеги. Нам потрібно на Верховній Раді України провести розгляд питання, в якому стані соціально-економічному перебуває Україна, заслухати послання Президента, звіт уряду, чи інформацію, як хочете, звіт Національного банку — і прийняти зміни до бюджету, головного економічного закону, такі, які потрібні Україні. Я розумію, що це важко, складно, але треба, мабуть, відмовитися від президентських виборів і почати працювати. Інакше ми будемо говорити про Україну, на превеликий жаль, в минулому часі. Ми за це несемо з вами всіма персональну, я переконаний, персональну відповідальність. Дякую».
Разосланная «стенограмма»: «Негайно потрібно всебічно, принципово і відкрито (прилюдно) обговорити соціально-економічний стан країни. Включаючи послання Президента, звіти (інформації) Уряду та Національного банку України. І на цій основі, на основі чіткого і усвідомленого розуміння життєвих і державних реалій прийняти повноцінний бюджет. В ньому акцентована увага повинна бути приділена проблемам освіти, науки, охорони здоров'я, села та агропромислового виробництва. Все інше, що може у наших скрутних умовах почекати, має почекати. Окрім соціальних законів, дія яких повинна бути відновлена у повному обсязі. До цього додам: належить невідкладно прийняти закони із заробітної плати. На союзному з'їзді письменників у 1934 році Бабель виголосив слова про «героїзм мовчання». Тому за політичною тріскотнею, ми не повинні демонструвати те, що також можна визначати як «героїзм мовчання». Головне, щоб за об'єктивними оцінками йшли практичні осмислені й відповідальні дії. Інакше вкотре будемо говорити про Україну у минулому часі».
Можно порадоваться за помощников Владимира Михайловича, которые так хорошо знакомы с творчеством русского писателя Исаака Бабеля. С другой стороны, получается, что вместо истинной стенограммы Владимира Литвина была распространена ложная информация. Не исключено, что какое-либо СМИ, доверившись рассылке Народной партии, где-либо процитирует то, что с трибуны ВР сказано не было. То есть этой информационной рассылкой функционеры НП поставили Владимира Михайловича в неловкую ситуацию, представив речь своего лидера более острой, чем она была на самом деле.
